Либохорська ЗОШ І-ІІ ступенів утворена шляхом реорганізації Либохорської ЗОШ І-ІІІ ступенів, у Либохорську ЗОШ І-ІІІ ступенів та Либохорську ЗОШ І-ІІ ступенів у 2003 році. У 2018 році Либохорська ЗОШ І-ІІ ступенів шляхом реорганізації, відповідно до Закону України "Про Освіту", реорганізовано у Либохорську гімназію. У 2021 році у зв'язку зі зміною власника прведено зміну назви юридичної особи з Либохорської гімназії Турківської районної ради Львівської області на ЛИБОХОРСЬКА ГІМНАЗІЯ (ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ - ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ)БОРИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ САМБІРСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Наказ №26 від 09.02.2021 року Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради. Методична проблема на якою працією педагогічний колектив гімназії: "Підвищення якості освіти через формування ключових компетентностей учнів шляхом інтеграції традиційних і нетрадиційних форм і методів роботи , наступності у навчально-виховному процесі".
- Official name:
- ЛИБОХОРСЬКА ГІМНАЗІЯ (ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ - ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ) БОРИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ САМБІРСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІІ
- EI type:
- General education institution
- Locality:
- с. Либохора
- Address:
- 82 555 Львівська обл. Самбірський район село Либохора вулиця Цетральна 495А
- phone numbers:
- not specified
- E-mail:
- lybochorska.zosh@gmail.com
22 січня ми святкуємо День Соборності України - день, що символізує нашу єдність. Нехай кожен з нас збереже силу духу, бадьорість та оптимізм. Нехай у кожній родині буде мир і спокій, любов і взаєморозуміння. Віримо в майбутнє рідної країни!
Я дякую тобі, Солдате!
За Святий вечір в теплій хаті.
І за Різдво із колядою.
Нехай Господь буде із тобою!
Хустка — це наш символ вроди чарівної,
Оберіг від горя й доленьки сумної.
Червоніють маки й буя калина,
Хустку українську одягла дівчина.
ТИ КАЖЕШ, НЕ БУЛО ГОЛОДОМОРУ?
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимели до тла?
Як навіть мариво виймали із печі
І забирали прямо із горшків.
Окрайці виривали з рук малечі,
із торбиночок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе сиціль викачували з двору, —
Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський молох світ нам затуляв!
Я бачив сам оту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах...
А кажеш — не було голодомору?
Україно! Голубко моя!
Ти на грані живеш… у тривозі…
І бредеш, наче бідна рідня,
По важкій і розбитій дорозі…
В ці важкі і непевні часи,
Ти – один на один із бідою…
Гордо голову, ненько, неси!
Твій народ завжди поруч з тобою!