Шкільне життя
Хліб –усьому голова,
так в народі кажуть,
Хліб – це мир, любов, життя,
Хліб – це наша радість.
https://splsp.lviv.ua/archives/283
Писанка
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої й нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
И поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п'ять яєць, —
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: „Молодець!"
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
«Писанка-символ відродження природи, зародження життя, продовження роду, символ сонця, тепла і вічності, а також атрибут Великодня. Дякуємо за майстер-клас та позитивні емоції»
Христос воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий Хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, ну ж співати:
Христос воскрес! Христос воскрес!
Кобзарю!
Знов
до тебе я приходжу,
бо ти для мене совість і закон.
Шпаківня — це будинок для птахів, створений руками людини, тобто це наша турбота про братів наших менших. Один із способів наблизитися до природи і є виготовлення шпаківні та годівнички для птахів. Ці будиночки для птахів поєднують в собі і красу, і користь для навколишньої нас природи.
учні 6 класу підготували ЗМІСТОВНЙ ВИСТУП ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВЧИТЕЛЬКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ Сипливої Марії Петрівни.
учні 6 класу підготували ЗМІСТОВНЙ ВИСТУП ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВЧИТЕЛЬКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ Сипливої Марії Петрівни.
Загадаю бажання, найдорожче у світі!
Щоб настав мир в країні, і не гинули діти,
Щоб під небом блакитним колосилися ниви,
Щоб всміхалися люди й жили дружно, щасливо.
Щоб не плакали мами у журбі над синами,
Перемога настала в боротьбі з ворогами.
Щоб старенькі в достатку всі свій вік доживали,
Щоб і пісня, і слово українські звучали.
Щоб країна розквітла, незалежна і вільна.
Хай здійсниться бажання це моє неодмінно!
Буремний рік. Чорна дата.
Тяжко. Та мусимо згадати.
Вони прийшли мене звільняти,
Прокляті ворожі російські солдати.
Ордою пройшлися по рідній землі.
Безжальні та підлі оті москалі.
Стогне від ран Україна моя.
Спустошені села ,міста та поля.
Небесна сотня – це Господні діти
Послало небо в допомогу нам.
Це дуже важко – ніде правду діти
Протистояти нашим ворогам.
Небесна сотня – це посланці Бога
За нас віддали всі своє життя.
І в них біла лише одна дорога –
Пішли навіки в майбуття!
Народ їх буде пам’ятать віднині,
схиляти голову в журбі.
А вороги нехай загинуть!
Не буде горя хай тобі!
Хай процвітає наша Україна,
Підніме голову з руїн!
Бо хто на неї посягне віднині
Загине від меча і він!
Дитина — це чистий аркуш. Її звички формуються на повторенні певних алгоритмів поведінки дорослих, зокрема батьків. Дитина приймає ці звички за норму, але насправді вони лише заважають їй розвиватися, шкодячи фізіологічному й психологічному здоров’ю.
Одним із різновидом мобільного програмного забезпечення — інтерактивні
додатки до атласів «Географія». Сьогодні географічна карта перестає бути тільки статистичним символом на уроках географії. В інтернеті можна знайти безліч
різноманітних видів карт, які можна використовувати на уроках — так звані цифрові карти. Інтерактивні цифрові карти можна використовувати на різних етапах
уроку засобами мобільних ґаджетів: вивчення нового матеріалу, узагальнення,
повторення. На нашу думку, раціональніше їх використовувати під час виконання практичних робіт, знаючи рівень підготовки учнів класу, їх психолого-вікові
особливості. Вчитель має безліч можливостей щоб запропонувати певні завдання для індивідуальної чи колективної роботи.
Ручна праця завжди буде в моді. Адже що може бути краще, ніж пов’язаний власними руками шарф або светр на зиму.
Окопні свічки стали актуальні не тільки для військових ЗСУ, а й для пересічних українців. Через енергетичну кризу та настання холодів вони можуть неабияк допомогти в господарстві: окопні свічки дають і світло, і тепло.
Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.