Шкільне життя
Тепер в будь-якому господарському магазині можна купити дане пристосування. А ось, зроблена дерев’яна хлібниця своїми руками, стане справжньою окрасою інтер’єру будь-якої кухні і збереже в собі тепло рук майстра.
Мета:
Формувати на доступному рівні системи знань, яка опосередковано відображає закони: знання про живу природу та місце людини в ній;
розвивати знання про довкілля людини, його компоненти та взаємозв’язок між ними;
розвивати розумові здібності учнів, їхньої емоційної сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування в спільній діяльності;
виховувати гуманну, творчу, соціально активну особистість, здатну екологічно мислити, бережливо ставитись до природи, людей, самого себе;
вести інформаційну роботу серед громадськості.
Мета: сформувати знання учнів про процеси дихання і газообміну, сформувати поняття про інфекційні хвороби, на основі інтеграції та міжпредметних зв’язків; розкрити шляхи передачі інфекції; ознайомитися з профілактикою, режимом під час хвороби; спонукати дітей до ведення здорового способу життя.
Прислів'я, приказки висловлюють певну думку, вони лаконічні, оригінальні, філософські,
категоричні, естетичні, художні, практичні, мудрі. В них поєднуються глибокий досвід, знання людини,
Мета. Повторити алфавіт, закріпити знання про звуки та букви. Виховувати у дітей любов до книги як до джерела знань, формувати інтерес до читання, розвивати акторські здібності шляхом театралізації; переконувати, що добросовісне навчання в школі – святий обов’язок кожного учня.
В народних легендах Святий Миколай - боронець людей перед стихійним лихом, найперший помічник усім, хто опинився у біді. "Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає". А ще Святий Миколай опікується дітьми, виконує їх побажання і роздає подарунки. День Святого Миколая - найулюбленіше, найвеселіше дитяче свято. Діти чекають на День Святого Миколая цілий рік і мріють про чудові подарунки.
"Мова – далеко не тільки “засіб спілкування”, тобто передачі “вже готових думок”, як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”."
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників .
Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими і навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява .
А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя. Це було доказом , яскравим доказом, і насамперед самим собі . Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик .
Пам’ятаймо, що бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу. Сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.
Розпочались події відзначення сторіччя Злуки УНР та ЗУНР із самого ранку. Відтак, у Львові на Личаківському кладовищі керівництво міста та області спільно із громадськістю віддали шану героям Небесної Сотні та учасникам визвольних змагань. Окрім цього, поклали квіти до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії та запалили лампадки до могил Держсекретаря військових справ ЗУНР Вітовського, коменданта Січових Стрільців М. Галущинського, керівника і засновника «ПЛАСТу» О. Тисовського, воїна УГА С. Левицького, а також могили учасника АТО В. Гурняка.
Зазначимо, що проведення урочистих заходів забезпечили військовослужбовці роти почесної варти та військового оркестру Національної академії сухопутних військ.
22 січня 1919 року офіційно були об’єднані Українська та Західноукраїнська народні республіки, що задокументовано підписанням Акта возз’єднання республік. У 1919 році 22 січня на Софійській площі тисячі киян зібралися, щоб відсвяткувати подію. Іван Огієнко підготував у День соборності України сценарій для всенародного святкування з нагоди річниці IV Універсалу УНР і народження соборної України. В універсалі Директорії значилося: «Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Надніпрянская Велика Україна…»
У 1919 році 22 січня був оголошений вихідним днем. У Києві на Софійській площі о 12:00 відбулась парадна церемонія возз’єднання. Крім того, у День соборності України сценарій закликав офіційно зачитати постанову УНР від 3 січня про незалежність, що зробив Л.Цегельський у присутності багатьох тисяч людей, а священик П.Корсунський оголосив універсал Директорії.
Офіційним державним святом День соборності України став лише в 1999 році після підписання Леонідом Кучмою відповідного наказу. У День соборності України сценарій цього свята дуже важливий для молодшого покоління. Адже події 22 січня 1919 року виховують у дітях на реальному прикладі, як важлива для України незалежність і яким нелегким шляхом вона здобувалася.
Тільки із відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору і пам'яті про 7 мільйонів своїх рідних, близьких, земляків, яких радянська влада жорстоко вбила в 1932-1933 роках. Силу цьому процесу дали люди, які не дивлячись на офіційне замовчування з боку режиму, завжди пам’ятали – що зробили з українською нацією на початку 1930-х. А також завдяки українцям та всім, хто їх підтримував, які за межами СРСР зберігали пам'ять про Голодомор та передавали своїм дітям від 1933 року до сьогодні!
В нашій школі відбулося свято "Образу хліба вклонімося" під керівництвом вчительки 2 класу Фатич Г. В.
Відомо всім, що найдорожчий скарб людини — це її власне життя і здоров'я. Необережність на вулиці часто призводить до втрати не тільки здоров'я, а й навіть життя. Тому треба всім дотримуватися певних правил дорожнього руху.
